МК класних керівників

ПОЛОЖЕННЯ

про методичну комісію

класних керівників

         Методична комісія класних керівників– це структурний підрозділ внутрішньої системи управління виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

І.  Основні завдання методичної комісії класних керівників.

1.     Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань педагогіки та психології.

2.     Забезпечення реалізації єдиних принципових підходів до виховання і соціалізації учнів.

3.     Озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями щодо сучасних форм і методів роботи.

4.     Координація планування організації та педагогічного аналізу виховних заходів учнівських колективів.

5.     Вивчення, узагальнення та використання прогресивного педагогічного досвіду роботи класних керівників.

6.     Сприяння створенню й розвитку системи виховної роботи учнівських колективів.

ІІ. Функції методичної комісії класних керівників.

Методична комісія класних керівників:

1.          Організовує колективне планування й колективний аналіз діяльності учнівських колективів.

2.          Координує виховну діяльність учнівських колективів та організовує їхню взаємодію в педагогічному процесі.

3.          Визначає та узгоджує принципи виховання та соціалізації учнів.

4.          Організовує вивчення та застосування класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи.

5.          Здійснює обговорення соціально-педагогічних програм класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалів узагальнення передового педагогічного досвіду роботи класних керівників матеріалів атестації класних керівників.

6.          Оцінює роботу членів комісії, подає адміністрації пропозиції щодо заохочення кращих класних керівників.

ІІІ.  Документація методичної комісії класних керівників.

1.       Список членів методичної комісії.

2.       Річний план роботи методичної комісії.

3.       Протоколи засідань методичної комісії.

4.       Аналітичні матеріали за підсумками проведення заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).

5.       План роботи творчих груп.

6.       Теоретичні та практичні розробки з проблемних тем творчих груп.

7.       Інструктивно-методичні документи щодо виховної роботи в учнівських колективах та діяльності класних керівників.

ІV. Структура плану роботи МК класних керівників
Стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та аналіз роботи МК, проведеної в попередньому навчальному році.

1.     Педагогічні завдання МК щодо роботи над єдиною методичною проблемою училища, вибір виховної проблеми.

2.     План роботи МК, в якому наявні:

·        план засідань МК;

·        графік відкритих заходів груп;   

·        участь МК в масових заходах училища;

3. Підвищення фахової майстерності класних керівників:

·        самоосвіта класних керівників;

·        участь у курсовій перепідготовці;

·        підготовка творчих робіт, виступів, доповідей;

·        робота з атестації педагогів.

4. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівни­ків.

5.Участь у тематичному і персональному контролі за виховним процесом.

V. Функціональні обов'язки голови МК класних керівників

Керівник МК класних керівників:

1) відповідає:

а) за планування, підготовку, проведення та аналіз діяльності МК;

б) за поповнення "методичної скарбнички класного керівника";

в) за своєчасне впорядкування документації про роботу МК та проведені заходи;

2) разом із дирекцією і заступником директора з виховної роботи сте­жить:

а)   за дотриманням принципів організації виховного процесу;

6) за  виконанням  класними  керівниками  їхніх  функціональних обов’язків;

в) за підвищенням науково-методичного рівня виховної роботи;

г) за вдосконалення психолого-педагогічної підготовки класних керівників;

3)  організовує:

а) взаємодію класних керівників - членів МК між собою і з іншими структурними підрозділами училища;

б) відкриті заходи, семінари, конференції тощо;

в) вивчення, узагальнення та використання на практиці передового педагогічного досвіду роботи класних керівників;

г) консультації з питань виховної роботи;

4)  координує планування, організацію та педагогічний аналіз виховних заходів класних керівників;

5)  сприяє становленню та розвитку системи виховної роботи класних керівників;

6)  бере участь у підготовці та проведенні атестації класних керівників;

7)     керує діяльністю творчих груп класних керівників.

Засідання МК класних керівників  проводять 4-5 разів на рік: перше (організаційне) засідання - у серпні, інші - 2 раз на семестр.  Перспективний план роботи МК затверджують на першому засіданні. Керівництво  плануванням  та  організацією  діяльності  МК здійснюють директор училища і заступник директора з виховної роботи.

VІ. Практичні рекомендації класним керівникам.

            Години спілкування з класним керівником

1.                Година колективу. Розв’язуються актуальні проблеми життя загальноучилищного і колективу групи, самоврядування, виконання спільних доручень. Підлягають обговоренню кожен учень, його роль і відносини в колективі, результати змагань, проведення вечорів і походів, спортивна робота. Завершується ухваленням рішення, побажаннями кожному члену колективу.

2.                Година знань і переконань. Поточні політичні події, нові явища в науці і мистецтві, світоглядні питання, загальні питання, питання етичного вибору і поведінки, права і етики.

3.                Година творчості. Організація творчої діяльності засобами самопізнання і самоутвердження, показ здатності вчитись, доброзичлива думка про результати творчості кожної дитини.

4.                Година праці. Оволодіння економічними і екологічними знаннями, розгляд і обговорення крихких питань загальнотеоретичного і практичного значення, а також практичних безпосередніх відносин в колективі, відносин юнаків та дівчат.

5.                Година турбування і уваги. Питання милосердя, комплекс агітаційно-масових заходів щодо охорони здоров’я і життя дітей, з техніки безпеки, санітарно-гігієнічних знань, з цивільної оборони, з правил дорожнього руху тощо.

6.                Година сім’ї і вулиці. Досвід сімейного життя, узятий з літератури і знайомий дітям з життя видатних осіб, розповіді про життя своєї сім’ї, обговорення поведінки у дворі, на вулиці. Колективні дискусії і актуальні суперечки о проблемах вільного часу і проведення його у дворі, на вулиці, з ким дружать, в що грають, яка атмосфера і зміст відносин, хто на кого впливає, що роблять корисного (кому допомагають).

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

1.     Аналіз готовності педагога або колективу учнів до проведення виховного заходу:

-         наявність мети і завдань виховного заходу;

-         врахування рівня вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу;

-         визначення місця заходу в загальній системі виховної роботи.

2.     Аналіз процесу підготовки виховного заходу :

-         роль класного керівника;

-         роль учнівського активу;

-         злагодженість роботи колективу в процесі підготовки заходу;

-         роль учнівської організації, органів самоврядування;

-         надання педагогом (тактовно) допомоги учням;

-         участь учнів у підготовці заходу;

-         адекватність розподілу обов’язків.

3.     Аналіз проведення виховного заходу :

-         організація заходу (оформлення, обладнання приміщення; чіткість, організованість, злагодженість роботи; активність учнів; дозування і раціональність використання часу; врахування педагогом вікових особливостей учнів; організація співпраці з дорослими: педагогами, батьками, громадськістю тощо );

-         зміст заходу (зв’язок із життям училища, села чи міста, держави; актуальність; врахування проблемних питань, які хвилюють учнів; правдивість відтворення реалій життя; врахування вікових та індивідуальних особливостей виконавців та учасників).

4.     Аналіз методики проведення виховного заходу :

-         оптимальність вибору форми проведення заходу;

-         роль педагога, учнівського активу в проведенні заходу;

-         наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

-         активність учасників, емоційність заходу;

-         рівень самостійності, творчості, ініціативності учасників.

5.     Аналіз результативності заходу:

-         досягнення мети виховного заходу;

-         цілісність заходу;

-         досконалість частин заходу.

6.     Загальні висновки та рекомендації.

                

СКЛАД 

МК 2021-2022 н.р.